«Афганістан болить в моїй душі»

Афганістан…Здається так мало літер у цьому слові, але скільки горя, сліз та крові.

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

В Андріївському ліцеї №2, для здобувачів освіти 1-11класів, були проведені години пам’яті; «Афганістан – мій біль, моя пекуча пам’ять» , урок мужності «Час і досі не загоїв рани» ,

урок – реквієм «Афганістан: Подвиг, Біль, Пам’ять…», здобувачі освіти 8- 11 класів

переглянули фрагменти художніх фільмів про події війни в Афганістані, в початкових класах пройшли

інформаційні хвилинки «Що таке Афганістан?» , для учнів 8-11 класів була проведена

виховна година «Герої не вмирають»,

виставка малюнків «Мій біль – Афганістан».

Цього дня ми вшануємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах, які виконували військовий обов’язок та бойовий наказ Батьківщини, але за її межами. По різному склалася доля юнаків, які повернулися живими з Афганістану. Важкою була адаптація до мирного життя, напевно, не легшою, ніж випробування боями. Та не всі повернулись з чужої афганської війни. І одним із загиблих в цій лихій війні був житель нашого селища Андріївка Коробка Сергій Петрович.

Це був юний хлопчина з гарячим серцем. Добрий, надійний, сміливий. Закінчив Андріївську Школу №2.

В 1984 році він був призваний до лав армії і проходив службу в Афганістані. При виконанні бойового завдання

Сергій був тяжко поранений і помер. Помер, залишивши свою родину, яка дуже чекало на нього з війни справжнім героєм.

За мужність і відвагу С. Коробка нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Також, вулицю, на якій проживав Сергій , названо на його честь.

З давніх – давен український народ підтримує священну традицію – вкарбувати в пам’ять прийдешніх поколінь про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.18 вересня 2015 році в Андріївському ліцеї №2 була відкрита меморіальна дошка воїну- афганцю, випускнику нашого закладу Сергію Коробці.

Афганістан – це край війни і крові. Вічна пам’ять тим, хто загинув. Ті, хто пройшов афганськими дорогами і залишився живий – для нас приклад мужності і героїзму.

Усі хто вижив в страшнім бої.

Хто вистояв, у тій війні.

Для нас Ви, істині герої,

як ті, що спочивають у землі.

---